Слово слеклайн (англ slackline) походить від англійського line – пряма лінія та slack – в’ялий, слабкий, розслаблений, провисаючий.  За своєю суттю – це натягнута над землею стропа, по якій ходять, стрибають, бігають.

В людини, яка жодного разу не стикалась зі слеком, стропоходіння викликає асоціації з канатоходцями – той же баланс, ті ж рухи над землею. Але, не все так просто. Канатоходці ходять по жорсткому практично нерухомому канату, а для балансу вони мають шест. Слеклайнери ж переміщаються по провисаючій стропі, вона може «грати» під їх вагою, розгойдуватись з боку в бік. До того, ж баланс вони утримують лише користуючись своїм корпусом. Жодних шестів чи інших допоміжних предметів у них немає – лише стропа, власне тіло та земне тяжіння.

Вступ: що таке слеклайнінг?

Слеклайнинг як окрема дисципліна полягає в тому, що слеклайнер ходить/стрибає/виконує складні трюки/займається йогою на стропі, які натягнута над землею. Слек може бути натягнутий максимально жорстко й бути практично нерухомим або провисати під вагою людини.

В залежності від натягу змінюється складність рухів, підтримка балансу. На жорстко натягнутій стропі можна ходити, робити нескладні трюки, й навіть виконувати асани з йоги, але якщо стропа провисає, то вона активно «грає» під вагою, може розгойдуватись з боку в бік. Підтримувати статичний баланс стає складніше. Такий формат слеклайнінгу підходить тим, хто уже освоїв базові навички, для професійних слеклайнерів, екстремалів. Вони виконують складні трюки, стрибають, бігають по слеку. Більшість з усього цього доводиться робити зі страховкою та на великій висоті. Але про це згодом.

Історія виникнення слеклайну

Сьогодні розрізняють багато стилів та типів стропоходіння, але починалось все в далекі 60-ті роки минулого століття.

На піку популярності скелелазіння Каліфорнійська «Долина», вона ж Національний Парк Йосеміті була заповнена скелелазами різного рівня. Тут можна було зустріти просунутих прихильників соло сходжень, спортсменів, аматорів та початківців. Це була Мека скелелазіння. Люди зі всієї країни з’їжджались сюди, щоб випробувати себе на природньому рельєфі.

І тоді ж тут зароджувався слеклайнінг.

Вбиваючи час під час поганої погоди або між підходами, хлопці заради забави ходили по металевим тросам, які огороджували паркінг на автобусних стоянках. Такий собі формат тренування на баланс та координацію. Slackchain або провисаючий ланцюг, по якому вони ходили, був прабатьком сучасного слеку. Але ланцюг був стабільним та статичним. Що виявись досить нудним.

Наступним єтапом стали «списані» скелелазні мотузки. Для повноцінного лазіння старе спорядження уже не годилось, оскільки це було небезпечним. А ось, щоб походити slackwire, їх було цілком достатньо. Хлопці натягували їх та ходили усюди, де тільки могли:

  • На скелях, в перервах між підходами до рельєфу, підтримували координацію та розважались;
  • На паркінгах, поки чекали транспорт;
  • В парках заради забави та веселощів.

Ходити по мотузці на відміну від ланцюга було набагато цікавіше, вона «грала», розхитувалась по сторонах, її можна було натягнути жорсткіше або навпаки дати їй провиснути. Але невеликий діаметр самої мотузки був некомфортним для стоп, вона врізалась, тиснула. А під час зривів можна було пошкодити шкіру.

Але вже в 1980-их роках на допомогу прийшла стропа. Точніше Adam Grossowsky та Jeff Ellington використали для слеклайнінгу стропу завширшки 5 см. За однією з версій ці хлопці є основоположниками стропоходіння.

За іншою версією саме Скотт Бэлком, Дэррэн Картер та Чонго Чак вирішили замінити нудний ланцюг на нейлонову стропу в 1978 році. Це суттєво додало азарту та екстриму до нового захоплення. Хлопці не лише тренувались самі, але й популяризували слеклайнінг серед таких же відбитих екстремалів як і самі.

Але ніхто не стане сперечатись, що саме «Долина» – батьківщина слеклайнінгу та всіх шкіл його розвитку. Тут ходили перші базові слеки над землею, тут вперше використали подвійні стропи, тут пройшли свої перші кроки на висоті легенди світу стропоходіння.

Стилі ходіння по стропі тоді й зараз

Тоді, в 1980-их, під керівництвом хлопців зароджувались перші школи стропоходіння.

Так, наприклад, Скотт Белком просовував свою «школу Скотта». Він був прихильником вузьких строп, які слабо натягувались між опорами. Для ходіння по такій стропі важливо мати тонке чуття балансу, адже слек постійно розгойдується з боку в бік. Рух по такій стропі нагадує халф-пайп, як на скейті – м’яко, плавно, граючи ногами з боку в бік. Super Tape – тип стропи, який використовується в школі Белкома має ширину всього лиш 1 см, вона дуже еластична, сильно провисає, довжина в середньому до 10 м. До речі, Скотт – один з перших, хто пройшов високий слек на Піку Лост Ерроу, це сталось 13 липня 1985 року, а його хода признана найм’якішою серед решти спортсменів.

Під впливом Деррена Картера з’явилась «школа Деррена». Хлопці практикували ходіння по довгим, високим слеклайнам. Тренувались вони звісно теж в «Долині». Деррен – другий, хто пройшов хайлайн над Піком Лос Ерроу, це сталось в 1998 році. Сьогодні Деррен признаний найвидатнішим слеклайнером в світі.

Початок 2000-их ознаменувався появою перших компаній по виробництву слеклайнів. До цього хлопці майстрували слеки самостійно. Першопрохідцями в слековиробництві стали Gibbon, Spider Slackline. Професійне спорядження розширило горизонти використання строп для ходіння, тепер цим могли займатись всі бажаючі.

Сьогодні, крім класичного ходіння по слеку, можна чітко виділити слідуючі стилі:

  •  Лоулайн – «найнижчий» варіант. Висота над землею до 1 м, використовується жорстка стропа завдовжки 15-25 м. Ширина може бути різною, але найчастіше – це широкий слек шириною 5 см. Чудово підходить як база, лоулайни ходять новачки, ті, хто робить перші кроки на стропі. Стропа Gibbon The Slamina Webbing підійде і для новачків, і для тих, хто шукає статичності на слеку.
  • Хайлайн – стропа на висоті. Довжина стропи може бути від 15 м. Фіксується на піках гір, скель. Обов’язково використовувати страховку, оскільки це один з найнебезпечніших стилів ходіння.
  • Лонглайн відрізняється максимально довгою стропою більше 40 м. Їх натягують на різній висоті в залежності від місцевості. Для новачків використовують невисокі лонглайни. Але варто враховувати, що довга стропа більше провисає й сильніше розгойдується, тому часто використовується додаткова страховка.
  • Вотерлайн – стропа, натягнута над водою. Вона може бути різної довжини та ширини. Найчастіше – це лонглайн зафіксований на протилежних берегах річки або озера. Не вимагає страховки. Це відмінний варіант активного відпочинку в теплий період року та розваги для великої компанії.
  • Родеолайн. Суть полягає в тому, що слек не натягується сильно, він провисає, деколи провис досягає декількох метрів відносно точки фіксації. Ходіння по провисаючому слеку нагадує серфінг на хвилях, де потрібно «ловити» баланс. Обов’язково потрібна страховка.
  • Триклайн дає можливість виконувати трюки, відшліфовувати координацію. Стропа жорстко натягнута, злегка пружинить. В залежності від складності може бути різна висота для встановлення – від 50 см до декількох десятків метрів. Для триклайну чудово підійде Gibbon Andy Lewis Trickline X13 Webbing, вона посилена поліуретановим покриттям й витримує навантаження до 30 кН.

Кожен з цих типів ходіння по своєму цікавий та унікальний, але так чи інакше вони будуть переплітатись між собою. Наприклад, якщо максимально жорстко натягнути лоулайн, то можна перейти від простого ходіння до трюків на триклайні, а хайлайн легко перетворюється на вотерлайн, якщо його зафіксувати над водою.

Світові рекорди в сфері слеклайну

Слеклайнінг – це та сфера, де рекорди будуть не лише унікальними, але й видовищними. Елегантне проходження слеку на висоті декількох сотень метрів, акробатичні трюки, екстремальні стрибки – все це захоплює й на це хочеться дивитись знову й знову.

Ось короткий список світових досягнень на слеклайні, які занесені в Книгу Рекордів Гіннеса:

Найвищий хайлайн – на висоті 5700 м в горах Кіліманджаро. Рекорд належить Стефану Сігрісу (2016 рік).

Найдовший лонглайн – 2240 м. Натан Полін пройшов хайлайн на висоті 100 м. Рекорд встановлений в травні 2022 року.

Найдовший колективний прохід – 2700 м. Дев’ять атлетів в серпні 2022 року пройшли слек натягнутий між П’юї-де-Л’Агнель та Рок-де-Кюзо, Франція.

Найдовший вотерлайн – 222 м. Michael Kemeter пройшов над водою по слеку 6.06.2012 в Австрії.

Слеклайн сьогодні: як вибрати, хто ходить та кому це корисно

Але слеклайнінг – це не тільки про спорт для обраних. По стропі можуть ходити і дорослі, й діти. Все частіше його можна зустріти в спортзалах, на скелелазних фестивалях, в парках. Необов’язково бути екстремалом, щоб відкрити для себе світ балансу та рівноваги. Це відмінне тренування глибоких м’язів ніг, підтримка тіла в тонусі й просто розвага.

Якщо ви задались метою купити слеклайн, спочатку визначтесь з декількома факторами:

  • Де ви будете ходити? Від цього залежить можливість натягнути певну довжину стропи. Для одних достатньо буде парку або заднього двору, а для інших знадобляться простори або спеціальне кріплення типу Gibbon Slackframe. Розрізняють слеки довжиною від 15 м та довші.
  • Ви хочете м’яку чи жорстку стропу? Жорстка зазвичай використовується новачками, тими, кому важлива статичність слеку. Виготовляється з жорсткого поліестеру, який практично не тягнеться. Підходить для ходьби, легких трюків, йоги. М’яка стропа «грає» під вагою, добре тягнеться та пружинить. Використовують для складних трюків, стрибків, «серфінгу» на стропі. Її виготовляють з нейлону або суміші нейлону та поліестеру.
  • Яка буде ширина? Розрізняють слеклайни завширшки від 25 мм і до 5 см. Чим ширше, тим комфортніше на ній стояти та ходити. Вузька, навпаки, – ускладнює задачу. Для йоги, стрибків, трюків використовують ширші варіанти, а вузька підходить для родеолайну.

Зверніть увагу! Моделі для статичних навантажень (йоги, легких вправ) додатково покривають шаром силікону або гуми, щоб підвищити їх чіпкість.

Обираючи стропу для ходіння не орієнтуйтесь на свій сьогоднішній рівень. Можливо, уже за місяць ви будете впевнено ходити задки, «сьорфити» або навіть стрибати. Тому ми радимо купити слеклайн універсальний або більш просунутий відносно вашого рівня.

Читаючи цю статтю, ви можливо задумались «це все дуже цікаво, але не для мене». Так ось, ходити по слеку можуть всі, немає особливих протипоказань, щоб відмовитись від такої розваги.

Слеклайн буде корисний тим, хто:

  • Хоче покращити свою фізичну форму. Слеклайнінг – це не виснажливі тренування в спортзалі, не біг і навіть не скелелазіння. Він не вимагає особливих навичок (на початковому рівні) й добре навантажує м’язи. В легкій, практично ігровій формі ви тренуєте глибокі м’язи, м’язи преса, у вас працюють ноги, добре пропрацьовуються тазостегнові, колінні та гомілкостопні суглоби.
  • Потребує реабілітації після травми. Реабілітологи та травматологи провідних клінік рекомендують слеклайн як один з варіантів додаткових навантажень при відновленні після травм опорно-рухового апарату.
  • Бажає покращити поставу. Ходіння вимагає правильного положення тіла, балансу. Тренуючи свою координацію, ви укріплюєте м’язи корпуса, ніг, вирівнюєте положення спини.
  • Хоче покращити роботу мозку. Якби нелогічно це не звучало, але ходіння по слеку вимагає утворення нових нейронних зв’язків. Нетипове навантаження, координація рухів сприяють посиленій роботі мозку. При цьому ви не читаєте й не працюєте розумово, а просто розважаєтесь.
  • Систематично займається іншими видам спорту. Постійні однотипні навантаження корисно комбінувати з чимось новим. Крім цього, слеклайн буде корисним для скелелазів, лижників, сноубордистів. Відчуття рівноваги, яке напрацьовується в процесі стійки й проходження слеку позитивно відображається на м’язах.
  • Любить активний відпочинок на свіжому повітрі. Слеклайн – це в першу чергу розвага. І якщо ви не прихильник «потюлєнічати» на природі, тоді стропа – це те, що вам потрібно

Заключення

Слеклайн починав свою історію як один із варіантів весело провести час на природі, а сьогодні – це ціла індустрія зі своїми школами й стилями ходіння. Є навіть Всесвітня Асоціація по слеклайнінгу, яка проводить змагання, популяризує цей формат спорту.

Виробники пропонують слеки як для початківців, так і для просунутих слеклайнерів. При цьому, і перші, і другі максимально надійні, міцні й здатні витримувати великі навантаження.

Ходіння по стропі – це розвага, яка тренує ваше тіло, ваш мозок та ваш дух.

Список магазинів партнерів в Україні, де можна придбати слеклайн Gibbon.